ќновлено
2022-12-30
17:30:44

Facebook Instagram






”н≥верситет

„ерн≥вецький нац≥ональний ун≥верситет ≥мен≥ ёр≥€ ‘едьковича – один ≥з найстар≥ших класичних ун≥верситет≥в в ”крањн≥. «аснований за указом ≥мператора јвстро-”горщини ‘ранца …осифа 4 жовтн€ 1875 р. ”н≥верситет в≥дкрито у склад≥ трьох факультет≥в: теолог≥чного, ф≥лософського та юридичного. ѕерший ректор ун≥верситету – в≥домий громадський ≥ пол≥тичний д≥€ч, депутат крайового сейму ≥ австр≥йського парламенту  . “омащук.

” 1877 роц≥ дл€ потреб ун≥верситету закладено ботан≥чний сад, в≥дкрито фармацевтичне в≥дд≥ленн€ ф≥лософського факультету, кафедри зоолог≥њ, ботан≥ки, м≥нералог≥њ, ф≥зики. Ќа ф≥лософському факультет≥ створено кафедру украњнськоњ мови, €ку очолювали професори √. ќнишкевич, ќ.  алужн€цький,  . √анкевич, з 1885 до 1919 р. проф. —. —маль-—тоцький. ¬ ун≥верситет≥ викладали ≥ вели досл≥дницьку роботу вчен≥ Ївропейського та св≥тового р≥вн€: економ≥ст …. Ўумпетер, юристи ™. ≈рл≥х, √. √росс, ≥сторик –.  айндль, композитор ≥ письменник —. ¬оробкевич, математик Ћ. √егенбауер, б≥олог ≈. “англь, х≥м≥к –. ѕш≥брам; навчалис€ ≤. ‘ранко, ¬. —≥мович, ƒ. Ћук≥€нович, ё.  обил€нський, —. Ўпойнаровський, ќ.  олесса.

ѕ≥сл€ розпаду јвстро-”горськоњ ≥мпер≥њ у 1918 р. ≥ прилученн€ ѕ≥вн≥чноњ Ѕуковини до –умунського корол≥вства до 1940 р. ун≥верситет вважавс€ румунським вищим навчальним закладом.

¬ходженн€ у 1940 р. ѕ≥вн≥чноњ Ѕуковини до складу ”–—– зумовило реорган≥зац≥ю ун≥верситету у державний вищий навчальний заклад з украњнською мовою викладанн€ у склад≥  шести факультет≥в: ф≥зико-математичного, геолого-географ≥чного, б≥олог≥чного, х≥м≥чного, ф≥лолог≥чного та ≥сторичного. «добутт€ ”крањною незалежност≥ спри€ло зростанню ун≥верситету, розширенню наукових напр€м≥в. ” 1991 р. в≥дкрито педагог≥чний та в≥дновлено юридичний факультети, 1994 – ф≥лософсько-теолог≥чний факультет, 2000 – факультет ф≥зичноњ культури та здоров’€ людини, 2004 –факультет комп’ютерних наук та факультет образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва, 2005 – коледж „Ќ”, 2008 – загальноун≥верситетську кафедру арх≥тектури ≥ буд≥вництва. —ьогодн≥ в ун≥верситет≥ д≥Ї 16 факультет≥в:

- б≥олог≥њ, еколог≥њ та б≥отехнолог≥њ;

- географ≥чний;

- економ≥чний;

- ≥нженерно-техн≥чний;

- ≥ноземних мов;

- ≥стор≥њ, пол≥толог≥њ та м≥жнародних в≥дносин;

- комп’ютерних наук;

- прикладноњ математики;

- психолог≥њ, педагог≥ки та соц≥альноњ роботи;

- ф≥зичний;

- ф≥зичноњ культури та здоров’€ людини;

- ф≥лолог≥чний;

- ф≥лософсько-теолог≥чний;

- х≥м≥чний;

- юридичний;

- образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва.

” 1989 р. „ерн≥вецькому ун≥верситетов≥ присвоЇно ≥м'€ визначного буковинського письменника ёр≥€ ‘едьковича.

¬раховуючи загальнодержавне ≥ м≥жнародне визнанн€ результат≥в д≥€льност≥ та вагомий внесок у розвиток нац≥ональноњ вищоњ осв≥ти ≥ науки, у 2000 роц≥ „ерн≥вецькому державному ун≥верситету ≥мен≥ ёр≥€ ‘едьковича надано статус нац≥онального.

¬ ун≥верситет≥ навчаЇтьс€ понад 16 тис€ч студент≥в, п≥дготовку €ких зд≥йснюють 86 кафедр за 61 напр€мом, 70 спец≥альност€ми. ћайже половина студентства „ерн≥вц≥в навчаЇтьс€ в ун≥верситет≥.

Ќавчально-наукову роботу забезпечують майже 1 200 викладач≥в, у т.ч. 125 доктор≥в наук, професор≥в, майже 700 кандидат≥в наук, доцент≥в; серед €ких 10 лауреат≥в ƒержавних прем≥й ”крањни, 16 академ≥к≥в Ќац≥ональноњ академ≥њ наук та јкадем≥њ наук вищоњ школи ”крањни, 40 – в≥дзначено державними нагородами.

¬ ун≥верситет≥ д≥ють асп≥рантура та докторантура, 12 спец≥ал≥зованих учених рад ≥з захисту кандидатських ≥ докторських дисертац≥й.

ќсновн≥ напр€ми наукових досл≥джень: ≥стор≥€ ”крањни, теоретичн≥ та прикладн≥ досл≥дженн€ нап≥впров≥дникового матер≥алознавства; розробка нових технолог≥й, матер≥ал≥в, м≥кросхем ≥ прилад≥в дл€ опто-, рад≥о- та м≥кроелектрон≥ки, нап≥впров≥дникового приладобудуванн€; статична оптика, голограф≥€; технолог≥њ модульного навчанн€; ≥нновац≥йн≥ технолог≥њ в б≥знес≥ та осв≥т≥, проблеми творчоњ самореал≥зац≥њ особистост≥; охорона навколишнього середовища; б≥отехнолог≥њ; еколог≥€; географ≥€; пол≥толог≥€, проблеми мови та л≥тератури, м≥жнародн≥ в≥дносини, туризм. «а цими напр€мами працюЇ понад 10 наукових шк≥л.

„Ќ” маЇ 15 навчальних корпус≥в, 7 гуртожитк≥в, спорткомплекс, досл≥дне господарство, ботан≥чний сад, природничий та етнограф≥чний музењ,  ≥сторико-культурний центр, видавництво «–ута». Ќаукова б≥бл≥отека нараховуЇ майже 3 млн. прим≥рник≥в, серед €ких ≥нкунабули, стародруки. ƒ≥Ї австр≥йська б≥бл≥отека. ¬идаютьс€ газети «”н≥верситетський в≥сник» та студентська «Ќьюформати».

¬икладач≥ ≥ студенти ун≥верситету беруть участь у сп≥льних наукових програмах, що зд≥йснюютьс€ зг≥дно з угодами про творчу сп≥впрацю з пров≥дними навчальними закладами та науковими ≥нституц≥€ми —Ўј,  анади, јвстр≥њ, Ќ≥меччини, ѕольщ≥, –умун≥њ,  итаю, –ос≥њ, Ѕ≥лорус≥, ≤зрањлю, ћолдови та ≥нших крањн. ћ≥жнародний авторитет ун≥верситету зр≥с завд€ки визнанню ћ≥жнародним б≥ограф≥чним центром у  ембр≥дж≥ двох професор≥в ун≥верситету „Ћюдиною року”, присвоЇнню пров≥дним науковц€м св≥ту звань „ѕочесний доктор” —аскачеванського ( анада), —учавського (–умун≥€), –изького (Ћатв≥€), ¬аршавського, ягелонського, ∆ешовського (ѕольша),  арлового („ех≥€) та Ѕельцького (ћолдова) ун≥верситет≥в, отриманн€ сорос≥вських грант≥в 20 викладачами, асп≥рантами та студентами ун≥верситету. ѕроф. ќ.јнгельський удостоЇний прем≥њ √ал≥лео √ал≥ле€, €ка щор≥чно присуджуЇтьс€ м≥жнародною оптичною ком≥с≥Їю одному науковцю у св≥т≥.

” жовтн≥ 1999 р. „ерн≥вецький ун≥верситет прийн€то у почесн≥ члени ћ≥жнародноњ асоц≥ац≥њ ун≥верситет≥в "–hi Beta Delta" (—ЎA). ” с≥чн≥ 2009 р. ун≥верситет ув≥йшов до ™вропейськоњ асоц≥ац≥њ ун≥верситет≥в (European University Association), приЇднавс€ до ”годи про партнерство у створенн≥ електронноњ б≥бл≥отеки ”крањни (ELibUkr) та ¬еликоњ харт≥њ ун≥верситет≥в (Magna Charta Universitatum). ”н≥верситет – колективний член ”крањнського нац≥онального ком≥тету  ћ≥жнародноњ ради з питань пам’€ток ≥ визначних м≥сць (”Ќ  ≤ ќћќ—).

«г≥дно з рейтингом ¬Ќ« за верс≥Їю наукометричноњ бази даних SciVerse Scopus „ерн≥вецький нац≥ональний ун≥верситет пос≥даЇ 8-е м≥сце серед вищих навчальних заклад≥в ”крањни.

ћ≥жнародну д≥€льн≥сть ун≥верситету доповнюють спец≥ал≥зован≥ науково-досл≥дн≥ ≥нститути та центри, а саме: науково-досл≥дний ≥нститут Ївропейськоњ ≥нтеграц≥њ та рег≥ональних досл≥джень, науково-досл≥дний центр Ѕуковинознавства, ÷ентр канадських студ≥й ≥мен≥ –амона √натишин, ÷ентр американських студ≥й, ÷ентр «—х≥дна школа польських студ≥й ≥мен≥ јнтона  охановського», ÷ентр Ївроатлантичноњ ≥нтеграц≥њ та безпеки, ÷ентр богем≥стики, ÷ентр н≥мецькомовних студ≥й „GEDANKENDACH“, ÷ентр пор≥вн€льноњ румунськоњ ф≥лолог≥њ ≥м. √ригор≥€ Ѕостана, ÷ентр слав≥стичних студ≥й, ÷ентр ≥удањки. ѕартнерськ≥ стосунки з посольствами  анади, ѕольщ≥, „ех≥њ, –умун≥њ, јвстр≥њ, Ќ≥меччини в ”крањн≥ спри€ють розвитку м≥жнародноњ д≥€льност≥ ун≥верситету в осв≥тн≥й галуз≥, наближаючи њњ до Ївропейського осв≥тнього простору в рамках д≥њ Ѕолонського процесу. Ќа баз≥ ун≥верситету провод€тьс€ м≥жнародн≥ сем≥нари сп≥льно з ÷ентром ≥нформац≥њ та документац≥њ Ќј“ќ в ”крањн≥.

¬аш≥ зауваженн€, запитанн€ та пропозиц≥њ:webmaster\B+ƒo@±iЫШ%>chnu.edu.ua
 © 1999-2015 „ерн≥вецький нац≥ональний ун≥верситет ≥мен≥ ёр≥€ ‘едьковича; ѕрограмуванн€:  рамар ј.¬. ƒизайн: јнтонюк ј.ћ.